Історія гімназії
Історія Дублянської гімназії
Ода рідній школі
О рідна школо! За твоїм порогом –
Майбутньої Держави юний цвіт!
Благословенні милосердним Богом,
Ми звідси вирушаємо у світ.
Тут мріємо, навчаємось… Живемо!
Науку гризти – справа непроста…
Дублянська наша! В серці пронесемо
Тебе, що мов хоругва золота!
Уроки незабутні і світання,
І слово вчителя, яке повік живе,
І хміль солодкий першого кохання,
Що у душі усі літа живе…
До тебе – в будні і на “круглі” дати,
Бо нас плекаєш – гідне майбуття!
Дублянська школо! Будем пам’ятати
Тебе усі ми все своє життя!
З історії Дублянської школи
(нині – Гімназія смт Дубляни)
У нашої школи, яку багато поколінь дублянців і мешканців довколишніх сіл називають рідною, – глибоке «коріння». Тож і почнемо здалеку, пильно вдивляючись у сутінки минулих століть, щоб розглядіти там бодай нечіткі контури «споруди». Яка у майбутньому зватиметься українською школою.
Історія каже таке: у 1817 році в Російській імперії було прийнято закон про створення народних державних шкіл. На наших теренах перші школи постали у Бабині, Татарах (нині Залужани), Прусах (нині – Бистриця). У Дублянах ще певний час існувала дяківська школа. Згадаємо: ще до Австрії дублінські поляки мали свою школу. Згодом з’явилася народна школа: у Дублянах «перших» - з польською мовою навчання. У Дублянах «других» - з українською.
Офіційно, як стверджує наш відомий історик-краєзнавець – педагог Б. А. Виханський, у Дублянах школа вже існувала у 1865 році. «За німців» була школа однокласна на «Кранцбергу» (понині збереглася німецька назва одного з куточків селища коло Народного дому), а загалом їх тоді було три: на «Гориню» (неофіційна назва центральної частини селища) – німецька («Кранцберг», як зазначалося вище), польська і в Дублянах-2 – українська.
Далі пізнаватимемо і вивчатимемо історію школи докладніше, мандруючи сторінками книги-дослідження «Дубляни» Б.А.Виханського (видавництво «Соляріс», Самбір, 2000 р. ).
За Речі Посполитої
В такі далекі часи може десь існувала якась шляхетська школа чи примітивна дяківська, в нас існувала школа, в якій був кваліфікований учитель, якого іменували ректор( те ж саме, що нині директор). Знаходилася вона на чверті лану, яка так і звалась – Школьніковська.
Рівень викладання в ній був значно вищий, ніж в дяківській школі, а її вихованці могли продовжувати навчання деінде. Були це, безсумнівно, поляки, але ж і вони теж – мешканці Дублян.
Дубляни за Австрійських часів.
“Школа 1 клясова з мовою викладання польською однім кінці села (на Гориню) до котрої і русини, і поляки ходять. Платня дяка – доходи церковні. Читальні, склену і шпихліру нема в обох громадах, каса в обох громадах є громадська і церковна.”
Дубляни за Речі Посполитої Польської.
В міжвоєнні літа в селі продовжують існувати дві початкові школи, після закінчення яких бажаючий міг взимку отримати ще деякі фрагментарні знання з певних навчальних предметів В школах основний акцент робився на навчання дітей релігії (катехизму) та на прищеплення практичних навиків, що придадуться дитині в дальнійшому житті. Дітей вчили щепити дерева, начали якомусь ремеслу, обробітку сільськогосподарських культур тощо.
Не добре було те, що упродовж усіх цих літ в Дублянах навчали вчителі – вихідці міста, що, походячи з міщанськіх сімей, села не розуміли і до селянських дітей не прихилялись.Найдовше протримався в школі Долі Казимир Ціглер (родом зі Самбора), а от Ян Мацєля (із Біскович родом) був відкрити українофобом: зневажливо відгукувався про все українське (вульгаризував наші національні кольори), знущався з польської вимови українських дітей тощо. Жодної виховної чи позакласної роботи такі вчителі не проводили: чим швидше сідали на поїзд і їхали додому.Досить цікавою особистістю був вчитель на Гориню, а згодом і деректор школи тутже – Юліан Хрей. Зобов’язував своїх вихованців до вивчення української мови (хоч школа тут була польська і контингент дітей польського походження, та був окремий навчальний предмет - руська мова – і в них), що аж надто їм не подобалося, і вів аж надто відкритий антипопівській курс у вихованні, висміював духовенство (в тому числі і католицьке, від чого ксьонз Франц Кендзьор аж занеміг) тощо...
Директор школи - Лаб’як Роман Михайлович (керував школою з 1986 року по 2021 рік). Педагогічний колектив у складі 26 чоловік.
Нині у Гімназії смт Дубляни навчається 204 учні.
З 2021 роКу Дублянську гімназію очолює Паранюк В.В.
Завуч з навчальної роботи – Лаб'як Уляна Андріївна (з 2023 року)
Зі стін Дублянської СЗШ вийшло багато педагогів. Варто згадати їх поіменно, починаючи з післявоєнних (по закінченні Другої світової війни) літ.
... Минають роки, віки... На зміну одному поколінню приходитимуть інші, а рідна школа стоятиме, засіваючи душі й уми зернами світла науки...
Многая і благая літа тобі, наша alta mater, дорога Дублянська школа!.
